Моментов тонкая резьба

В поезії Елеонори Шевкун ви не знайдете традиційних жіночих тем емансипації та фемінізму в цілому. Йдеться про емансипацію вічної та чистої душі — до світу, де давно йде двобій між добром і злом. Поетеса пропонує живий рухли­вий неповторний поетичний досвід духовного становлення, але нікому не нав’язує свого шляху опанування сущим. Обра­зи, якими вона розмовляє зі своїм читачем, належать тільки їй, ця неповторність образної системи, її свіжість, незаанґа­жованість жодними гаслами вражає відвертістю та незалеж­ністю стильового поетичного ладу. У контексті української літератури нашого часу вірші Елеонори Шевкун неможливо класифікувати чи долучити до якоїсь із численних груп за їхні­ми гаслами та стилем, оскільки авторка виступає як тендітна інтуїтивістка і декларантка своєї душі.